Register
Infographic Template Galleries
Health Infographics
Business Infographics
Finance Infographics
Food Infographics
Education Infographics
Created with Fabric.js 1.4.5
Воно
припадає
перед
старим
Новим
роком
,
–
вечір
щедрої
куті
.
На
свята
готують
багато
різних
страв
,
бо
треба
не
тільки
для
себе
готувати
,
а
й
для
тих
,
хто
прийде
щедрувати
.
Молодь
в
цей
день
ходила
по
хатах
,
співала
щедрівки
,
а
хлопці
в
деяких
регіонах
готувалися
іти
вечором
в
“меланку”
.
Переодягнені
в
цигана
й
циганку
,
жінку
й
чоловіка
,
жида
,
солдата
,
чорта
хлопці
теж
ходили
щедрувати
своїми
групами
.
У
навечір
'
я
Нового
року
(
тепер
-
1
3
січня
)
у
церквах
відбуваються
урочисті
Богослужіння
на
закінчення
Старого
року
,
щоб
наприкінці
року
подякувати
Богові
за
вже
отримані
ласки
і
попросити
нових
на
наступний
рік
.
Як
і
на
Свят-вечір
,
цього
дня
готують
святкову
вечерю
,
яку
в
народі
величають
Щедрою
,
тому
що
страви
цього
вечора
не
є
пісними
:
тут
на
столі
й
кутя
,
і
ковбаси
,
й
холодець
,
і
шинка
.
На
столі
повинно
стояти
щонайменше
1
2
різних
страв
.
Обов’язково
повинна
бути
кутя
,
ритуальна
страва
,
яку
готують
з
пшениці
та
спеціального
сиропу
,
що
містить
рідкий
мед
,
мелений
мак
,
родзинки
та
інколи
грецькі
горіхи
.
Спізнюватися
до
столу
аж
ніяк
не
можна
.
У
цей
день
наші
прадіди
нічого
не
їли
аж
до
самого
вечора
.
І
лише
з
першою
зорею
на
небі
,
яка
,
за
біблійними
переказами
,
несе
благу
звістку
про
народження
спасителя
–
Ісуса
Христа
,
українці
розпочинали
святкову
трапезу
.
Хоча
Святий
Вечір
припадає
на
останній
день
Різдвяного
посту
,
і
всі
страви
,
які
до
свята
готують
господині
-
пісні
,
називається
вона
багатою
вечерею
,
бо
стіл
у
цей
вечір
багатий
1
2
-тьма
стравами
.
Традиційно
на
Святу
Вечерю
стіл
прикрашали
:
кутя
борщ
з
вушками
,
грибова
юшка
,
вареники
,
голубці
,
оселедець
,
гриби
,
капуста
,
квасоля
,
узвар
,
пампушки
.
Андрію
,
Андрію
,
коноплі
сію
,
Рушником
волочу
,
вийти
заміж
хочу!
Свято
Миколая
Миколай
є
покровителем
усіх
знедолених
,
бідних
,
заступник
і
опікун
мандрівників
і
мореплавців
.
Ще
одна
красива
і
мудра
традиція
була
у
наших
предків
—
ввечері
збирати
сусідів
на
трапезу
,
частування
для
якої
готувалося
вскладчину
.
Братчини
були
ритуалом
примирення
ворогів
і
прощення
всіх
образ
.
Так
як
в
цей
час
вже
йшов
Різдвяний
(
він
же
Пилипів
)
піст
,
основними
стравами
на
столі
були
пісна
кутя
,
узвар
,
пироги
та
вареники
з
грибами
і
капустою
та
інші
пісні
смакоту
.
І
,
звичайно
ж
,
пиво
,
яке
варили
спеціально
до
Дня
Святого
Миколая
з
ячменю
нового
врожаю
.
У
Західній
Україні
існувала
традиція
до
цього
свята
піч
спеціальні
пісні
коржики
—
миколайчики
.
V
H
E
M
E
S
v
h
e
m
e
s
=
v
i
s
u
a
l
+
t
h
e
m
e
s
s
t
a
r
t
b
y
d
r
a
g
g
i
n
g
a
p
r
e
d
e
s
i
g
n
e
d
v
h
e
m
e
o
n
t
o
t
h
e
c
a
n
v
a
s
O
B
J
E
C
T
S
d
r
a
g
a
n
d
d
r
o
p
i
c
o
n
s
,
s
h
a
p
e
s
,
t
e
x
t
o
r
u
p
l
o
a
d
y
o
u
r
o
w
n
f
r
o
m
o
u
r
e
x
t
e
n
s
i
v
e
l
i
b
r
a
r
y
o
f
a
r
t
w
o
r
k
y
o
u
r
a
r
t
b
o
a
r
d
s
t
a
r
t
f
r
o
m
s
c
r
a
t
c
h
[
c
l
e
a
r
s
t
h
e
c
a
n
v
a
s
]
d
o
u
b
l
e
c
l
i
c
k
o
n
t
e
x
t
t
o
e
d
i
t
o
r
c
h
a
n
g
e
T
E
X
T
ЗИМОВІ
СВЯТА
В
УКРАЇНІ
1
3
грудня
1
9
грудня
6
січня
7
січня
1
3
січня
1
8
січня
1
9
січня
Це
свято
найбільше
відоме
дівчатам
та
юнакам
.
Адже
ніч
з
1
2
на
1
3
грудня
,
вважали
містичною
та
найбільш
підходящою
для
ворожінь
на
долю
,
майбутнього
нареченого
і
весілля
.
Увечері
молодь
сходилася
до
одної
хати
.
У
часі
вечерниць
співають
,
ворожать
долю
,
хлопці
скачуть
,
щоб
укусити
“калиту”
,
яка
висить
на
червоних
стрічках
із
стелі
.
У
день
св
.
Андрія
вечеря
була
пісна
,
але
різноманітна
стравами
:
каша
,
голубці
із
пшоном
і
гречаною
кашою
,
вареники
з
капустою
,
сливами
,
пиріжки
і
пампухи
.
В
цей
день
святкують
свято
Андрія
Первозданного
.
найбільш
улюблене
дітьми
,
бо
Миколай
приносить
дітям
подарунки
.
Ой
хто
,
хто
Миколая
любить
,
Ой
хто
,
хто
Миколаю
служить
,
Тому
святий
Миколай
На
всякий
час
помагай
,
Миколає!
(
Свят-ве́чір
,
Багата
Кутя
)
—
одне
з
найурочистіших
християнських
свят
.
Святий
вечір
Уклонися
низько
й
на
Небо
поглянь
:
Вже
вечірня
зійшла
Зоря
.
Діва
Марія
Сина
родила
,
Св
'
ятий
вечір
,
земле
моя!
Різдво
Христове
—
велике
християнське
свято
,
день
Народження
Ісуса
Христа
.
Вранці
7
січня
українці
йшли
до
церкви
,
щоб
віддати
шану
новонародженому
Христові
.
Після
закінчення
церковної
відправи
родина
знову
збиралася
на
святковий
обід
,
який
вже
не
був
пісним
,
та
починалася
велика
різдвяна
гостина
.
Сало
,
печінка
,
ковбаса
,
різні
смаженості
та
копченості
,
все
за
чим
сумувала
під
час
посту
душа
,
повинно
стояти
на
столі
.
По
обіді
наступає
час
заслуженого
відпочинку
.
В
гості
ж
потрібно
йти
вже
після
обіду
.
Одружені
діти
,
як
правило
,
йдуть
до
своїх
батьків
.
Дуже
давньою
є
українська
традиція
миритися
в
цей
день
,
пробачати
одне
одному
образи
,
вільні
й
мимовільні
,
щоб
на
повну
міру
відчути
радість
життя
.
Після
свят
вечора
люди
йшли
колядувати
одне
до
одного
прославляючи
новонародженого
Христа
.
Характерними
були
вертепи
,
які
в
залежності
від
регіону
мали
тих
чи
інших
персонажів
.
Во
Вифлеємі
нині
новина
:
Пречиста
Діва
з
родила
Сина
,
В
яслах
сповитий
поміж
бидляти
,
Спочив
на
сіні
Бог
необнятий
.
—
день
за
тиждень
після
коляди
,
напередодні
Нового
Року
(
за
старим
стилем
)
.
Преподобної
Меланії-римлянки
Новий
рік
за
старим
стилем
Ой
,
господар
,
господаречку
,
Пусти
в
хату
Меланочку
,
Меланочка
чисто
ходить
,
Нічого
в
хаті
не
пошкодить
.
Як
пошкодить
,
то
помиє
,
Їсти
зварить
та
й
накриє
.
Добрий
вечір!
За
тиждень
після
коляди
,
напередодні
Нового
Року
(
за
старим
стилем
)
,
це
день
(
день
Василія
Великого
)
Голодна
кутя
або
Щедрий
вечір
(
другий
святий
вечір
)
Увесь
цей
день
віруючі
люди
нічого
не
їдять
—
постують
.
Сідають
вечеряти
,
коли
вже
засяє
вечірня
зоря
.
На
вечерю
подаються
пісні
страви
—
смажена
риба
,
вареники
з
капустою
,
гречані
млинці
на
олії
і
кутя
та
узвар
.
Знову
,
як
і
на
Свят-вечір
,
намощують
сіна
на
стіл
під
кутю
і
ставлять
«дідуха»
на
покуття
.
Вносячи
до
хати
сніп
жита
,
господар
віншує
:
«Віншую
вас
з
щастям
,
здоров
'
ям
,
з
цим
Святим
Вечером
,
щоб
ми
в
щасті
й
здоров
'
ї
ці
свята
провели
та
других
дочекались
—
від
ста
літ
до
ста
літ
—
поки
нам
Пан
Бог
назначив
вік!»
В
Галичині
на
2
-й
святий
вечір
поширене
щедрування
.
А
той
третій
празник
—
Святе
Водохреща
Хрещення
Господнє
—
третє
і
завершальне
велике
свято
різдвяно-новорічного
циклу
,
яке
в
народі
має
назву
Йордан
,
або
Водохреща
.
Це
свято
відзначають
пов
'
язують
з
хрещенням
на
Йордані
Ісуса
Христа
.
Коли
Ісус
Христос
досяг
3
0
-річного
віку
,
він
прийняв
хрещення
в
річці
Йордан
.
Зранку
люди
йшли
до
річки
або
ставка
.
Там
вони
вирізали
великого
хреста
з
льоду
.
Приходив
священик
і
освячував
воду
.
Люди
набирали
собі
у
глечики
тієї
водиці
та
берегли
її
цілий
рік
,
бо
це
була
жива
вода
,
яка
приносила
здоров
'
я
і
красу
.
З
давніх
давен
люди
вірили
,
що
1
9
січня
–
день
,
наповнений
таємничістю
та
магічністю
.
Відтак
,
з
цим
пов’язано
багато
повір’їв
та
приказок
.
Усіх
переказувати
не
будемо
,
нагадаємо
лише
декілька
,
пов’язаних
зі
снігом
,
адже
їх
найлегше
відслідкувати
.
Тож
,
кажуть
,
що
якщо
на
Йордан
іде
сніг
–
буде
гарний
врожай
.
Інша
повір
'
я
стверджує
,
якщо
сніг
іде
вдень
–буде
врожай
гречки
,
вранці
–
ранньої
,
вдень
–
середньої
,
ввечері
–
пізньої
.
Якщо
ж
сніг
іде
під
час
освячення
води
–
добре
родитиме
пшениця
і
роїтимуться
бджоли
.
Хрест
із
льоду
серед
річки
І
щебечуть
щось
синички
.
Водохреща
морозцем
Йде
з
легеньким
вітерцем
.
Використано
:
1
)
w
w
w
.
h
t
t
p
:
//
t
r
a
d
i
t
i
o
n
s
.
o
r
g
.
u
a
/
2
)
h
t
t
p
:
//
w
w
w
.
r
i
v
n
i
s
t
.
i
n
.
u
a
/
n
e
w
s
/
2
0
1
4
/
1
2
/
0
3
/
7
7
5
2
3
)
h
t
t
p
:
//
l
v
i
v
s
k
a
.
c
o
m
/
p
h
o
t
o
/
2
0
1
1
/
1
2
/
1
1
/
6
9
6
4
)
h
t
t
p
:
//
w
w
w
.
u
k
r
t
v
o
r
y
.
c
o
m
.
u
a
/
r
e
f
e
r
a
t
y
/
n
a
r
o
d
o
z
n
1
1
.
h
t
m
l
1
4
січня
Новий
Рік
настає
,
Старий
рік
утікає
,
Слава
Україні!
Христос
ся
рождає!
Ой
сивая
та
і
зозулечка
.
Щедрий
вечір
,
добрий
вечір
,
Добрим
людям
на
здоров
'
я!
Create Your Free Infographic!